Гимн клана

Поріділо козацтво від втоми і ран,

Гей що від позбивайте пилюку

І встає з небуття кошовий отаман

Іскра сама запалює люльку,

А за ним піднімаються воїни скрізь,

Бо завчили козацьку науку -

Ой напаснику лютий ти не лізь, ти не лізь

Під козацьку розмашисту руку.

Приспів:

Ой з нашого роду не качайте воду,

Ой з нашого духу не ліпіть макуху,

Ой з нашої слави не робіть забави,

Не робіть забави світові на сміх;

Бо козацька вдача як вогонь гаряча,

Бо козацька сила не одних косила -

Щабелька завзята вдарить як розплата,

Кривдних і поганих покарає всіх.

Гей ти наш кошовий, в тебе кручений вус

Та ще шапка смушева — бідова,

Наслухаємо батько пораду живу

Твого вірного й чесного слова;

І сказав отаман, і промовив козак

Аж від слів полетіли іскрини:

"Україна одна і не можна ніяк

Віддавати її для загину".